Гараж -> Тиск в колесах

Щоб було простіше зрозуміти роль тиску в шині колеса, проведемо аналогію зі спущеним футбольним м'ячем. При ударі він здається важким, погано і повільно котиться, а направляти його точно в ворота просто неможливо, але як тільки накачати його як слід, - відразу все стає на свої місця. Подібне відбувається і з покришкою. Спробую узагальнити свій досвід експлуатації повнопривідних автомобілів на різній гумі, в різних дорожніх умовах. Тиск в колесах - це той інструмент, який при грамотному використанні дозволяє полегшити життя джипера з мінімальними витратами сил і часу. Абсолютно природньо, що тиск в колесах залежить від багатьох чинників, власне: вага автомобіля, характер поза(дорожнього) покриттям, розмір коліс, тип гуми (діагональна, радіальна, безкамерна), швидкість, жорсткість (м'якість) боковин, і т.д. При цьому всі перераховані чинники знаходяться в тісному взаємозв'язку. Для початку перерахуємо характери покриттів: сніг, лід, пісок, глина (тверда, але слизька), глина (м'яка, як тепле вершкове масло), камені гострі, камені просто, болото. Тепер - пару слів про вагу автомобіля. Так вже сталось, що ні на особливо легких машинах, ні на дуже важких мені воювати з бездоріжжям не доводилося, як правило, їх вага коливалася від 1700 до 2500 кг. Здавалось би що тиск, що надається автомобілем на грунт, повинен залежати тільки від тиску в колесах. У життя ж всі виявляється дещо складніше. Чомусь Suzuki Samurai легко їде там, де 110-ий Defender, взутий практично в такі ж колеса, тоне, і вимагає розмотувати лебідку. До цього ми повернемося пізніше, а зараз розглянемо залежність тиску в колесах від характеру грунту. [b]Автострада[/b] Недостатній тиск в шинах призводить до збільшення гальмівного шляху, надмірної витрати палива, підвищеного зносу корду, перегріву і в кінцевому результаті розбортування або розриву колеса. Перевіряти тиск треба як мінімум раз в місяць, а краще навіть раз в два тижні. Робити це слід на холодних колесах. Якщо ж немає часу чекати, поки вони вихолонуть, треба внести поправку в 0,3 атм. Іноді варто підвищити тиск в шинах перед довгою їздою по швидкісній автостраді або у випадку, якщо автомобіль сильно навантажений. Дивлячись по ситуації колесо треба докачувати на 0,2 - 0,4 атм (це залежить ще і від ваги автомобіля). Зрозуміло, це середні величини. Більш точні параметри ви легко знайдете в інструкції по експлуатації вашого позадорожника. У більшості випадків там вказані два значення тиску що рекомендуються: перше - для повсякденної експлуатації (місто і дороги загального користування), і друге - для їзди по автостраді або з великим навантаженням. Ці параметри конструктори отримують досвідченого шляхом. Значення, що рекомендуються заводом-виготівником звичайно є результатом компромиса між ефективністю роботи колеса, його навантаженням і комфортом для користувачів. Однак якщо ви готові пожертвувати м'якістю ходу, сміливо підкачуйте всі чотири колеса на 0,2-0,4 атм, і керованість помітно підвищиться. Така перекачка не пошкодить позадорожнику, особливо якщо мова йде про машини з постійним повним приводом. Якщо вам доводиться регулярно їздити в гористій місцевості або з великою швидкістю по автостраді, то підвищений тиск в шинах захистить корд від перегріву і зменшить знос країв бічної доріжки. Легка підкачка також буде корисна при перевезенні важких вантажів або буксируванні причепів. Підвищений тиск знижує небезпеку аквапланування, машина краще тримає дорогу. Отже, якщо ви вирішили підняти тиск понад вказану норму, проведіть самостійні тести. Починаючи від показника, що рекомендується і додаючи по 0,2 атм, можна отримати найбільш прийнятний показник для кожного конкретного випадку. [b]Сільскі дороги[/b] При їзді по бездоріжжю роль тиску в шинах дуже велика. Від нього прямо залежить проходимість автомобіля. Хочете пересвідчитися - спробуйте самі. Знайдіть схил побрудніше, з схилом градусів в 30. Зберігши в колесах шосейний тиск, включіть повний привід і спробуйте заїхати вгору. Через декілька метрів машина завмре і почне буксувати. Понизьте тиск до 1,5 атм і відразу побачите, що вдалося піднятися значно вище! При зменшенні тиску з 2,0 до 1,5 атм пляма контакту покришки з грунтом стає вдвічі довше і приблизно в 1,2 рази ширше. Його площа збільшується на 40%, за рахунок чого питомий тиск на грунт стає менше і колесо не так сильно провалюється. Крім того, грунтозачіпы взаємодіють з брудом на набагато більшій площі і краще передають крутячий момент. Але і це ще не все: протектор підспущеного колеса набагато краще самоочищується. Адже на дорозі буває не тільки бруд. Нижче ми приводимо деякі рекомендації по величинах тиску, однак пам'ятайте, що вони залежать від типу грунту і ваги автомобіля (чим він важче, тим менше треба знижувати тиск). [b]Бруд[/b] Рекомендований тиск - 1,2 атм. Для автомобілів типу Toyota Land Cruiser 70 або Land Rover Defender з штампованими дисками і камерною гумою можна знижувати тиск в сильному бруді навіть до 0,8 атм. Але, загалом, для їзди по пересіченій місцевості з великою кількістю бруду підтримуйте тиск від 1,2 до 1,5 атм. Якщо у вас радіальна безкамерна гума, то знижувати тиск менше за 1,2 атм не вартує. Взагалі в бруді найкращі результати дає 0,5 атм, але при такому низькому тиску в шині існує великий ризик розбортування, особливо при різкому наїзді на перешкоду, в повороті або на крутому схилі. Будьте вельми обережні. Пам'ятайте також, що низький тиск вимагає і невисоких швидкостей - до 60 км/го. У іншому випадку можливий перегрів і, як наслідок, розрив корду. Нарешті остання порада - боковини коліс позадорожників зазвичай укріплені, щоб уникнути розривів об гострі камені і корчі, але все ж не розслабляйтеся і будьте уважні ! [b]Глина тверда, але слизька[/b] Коли ви маєте справу зі слизьким глиняним покриттям, яке все-таки можна продавити колесами до твердої підкладки, то широка гума і дуже низький тиск вам протипоказані. Розумно тримати в колесах не менш 1,5 атм. У іншому випадку ви будете "плавати" на "замилених" колесах. Вузька, добре накачена гума спроможня прорізати розм'якший шар і зачепитися протектором за тверду основу. У подібних умовах може допомогти і гума з бічним протектором, на зразок Micky Thompson. Загалом для глиняного покриття бажано мати "болотяну" гуму з індексом МТ (Mud Terrain) з розрідженим малюнком протектора. [b]Глина м'яка[/b] Сказане вище про протектор, залишається в силі і в цьому випадку. Але ось вузьку гуму, на мій погляд, краще замінити на широку і м'яку, а тиск знизити до 0,6 - 1,0 атм. Вузькі колеса будуть легко різати м'який грунт, приводячи до посадки автомобіля на днищі. Проте, на глині всяка гума буде "замилюватися", зменшуючи тягу до нуля. Тут може допомогти примусова пробуксовка коліс (вельми енергійна!), при якій відбувається самоочищення протектора, і, фрезеруючи протектором грунт, машина все-таки рухається уперед. [b]Камені[/b] Якщо ваш шлях прямує в скелясті райони Карпат або гори Кавказу і їздити доведеться по абсолютно розбитих дорогах з великими каменями, то рекомендуємо тримати тиск 2,5 - 3,0 атм. Підвищений тиск буде перешкодою для гострих каменів, і ви зможете уникнути частих розривів і проколів. Також злегка перекачане колесо краще накочується на великої перешкоди. [b]Гострі камінці[/b] Тут бажано використовувати шини з посиленими боковинами, а тиск підтримувати на рівні 3, а те і 4 атм. Це необхідне для запобігання бічним порізам коліс. Але навіть при такому тиску маленькі гострі камені проходять крізь протектор і, залишаючись непоміченими, дірявлять камеру за камерою. Потрібно постійно очищати протектор від застряглих в йому каменів. Ширина коліс особливого значення не має. [b]Камені просто[/b] Однозначні рекомендації в цьому випадку складно дати, хоч твердо можна сказати, що на такому покритті в колеса відбуваються дуже значні бічні деформації і про це треба пам'ятати, вибираючи тиск в колесах. При "високій" швидкості руху (більше за 15-25 км/год) небезпечно сильно знижувати тиск, оскільки збільшується імовірність "пробою" боковин і розбортування коліс. При "черепашачій" швидкості низький тиск часто може допомогти, збільшуючи зчеплення колеса з каменем, не даючи йому "пробуксовувати". Особливо це може допомогти на мокрих каменях. Очевидно, що ширина гуми тут грає свою роль, але, як мені здається, не так вже істотну. [b]Пісок[/b] Цей тип грунту не такий характерний для українського і російського бездоріжжя, бо з ним можна зіткнутися хіба що на пляжі або в піщаному кар'єрі. Правда, доля може вас занести і в пустелю. Тут знову доречно потурбуватися про збільшення плями контакту. Тиск можна знизити до 0,7 - 0,8 атм. Але потурбуйтеся зазделегідь встановити в колеса камери - це позбавить вас від регулярного самовільного розбортування. Важливо після піщаної дільниці відразу підкачати колеса, довівши тиск до потрібного рівня. Буває, доводиться досить часто спускати і знов накачувати колеса. Ось чому не завадило б придбати хороший манометр і компресор з великою продуктивністю. Без цього вам гарантоване довге сидіння в пісках і активна робота лопатою. [b]Сніг[/b] ЧАСТО водії плутають поняття "позадорожник" і "всюдихід". Будь-який джип - це КОЛІСНИЙ автомобіль підвищеної прохідності. Упевнено ж відчувати себе на снігу можна тільки на ГУСЕНИЧНІЙ техніці. Слідуйте золотому правилу позадорожного водіння: "Більше ходиш - далі їдеш". Тому вилазимо з машини і оцінюємо сніжне покриття. Якщо глибина щільного снігу, що злежався перевищує половину колеса джипа - краще відмовитися від пригоди. Само собою, позадорожник повинен бути взутий в зимову гуму. Саме зимову і бажано з шипами. Оскільки навіть "зубасті" болотяні покришки здатні відполірувати в снігу чотири слизькі ямки, в яких колеса будуть сидіти так же надійно, як м'ячик для гольфа в своїй лунці. Щоб підвищити проходимість джипа по снігу, корисно скинути тиск в шинах до 0,8-1,0 атмосфери.

Обговорити в форумі :: http://www.offroad.lviv.ua/forum/posting.php?mode=newtopic&f=5

Автор : Олександр Барабанов, 1999 (журнал "4x4 Club", листопад 1999 р)	18.03.2003